«Голокост-ігнорована реальність»

 Голодомор 1932 - 1933 років в Україні – жахлива сторінка нашої спільної історії. Нині українське суспільство переосмислило наслідки, характер, масштаби трагедії і гідно вшановує пам'ять мільйонів співвітчизників.

  З особливою силою правда про Голодомор зазвучала в незалежній Україні після 1991 року. Результатом зусиль громадськості та держави стало визнання Голодомору актом геноциду українського народу. Кожен громадянин повинен знати масштаби цієї трагедії, пам'ятати й передавати ці знання дітям, аби подібні трагедії не могли повторитися ніколи.
            В Слобожанській  бібліотеці до Дня пам'яті жертв голодомору оформлена виставка-реквієм: «Голокост-ігнорована реальність», де кожен бажаючий зможе переглянути  літературу про Голодомор – геноцид нашого народу: це документи, свідчення очевидців, а також «Національна книга пам'яті жертв голодомору», «Смертю смерть подолали», «Український Голокост», «Лиха коса голодомору: 1932-1933 роки» «Свідчення з минувщини». Була представлена художня література  Уласа  Самчука «Марія» та Василя Барки «Жовтий князь». Письменники Дніпропетровщини про цей трагічний період  написали  такі твори Григорій Бідняк «Голодомор», це пристрасне слово поета про штучно створений комуністичним режимом справжній геноцид, спрямований на знищення української нації - цілого народу. Еліна Заржицька «Три сходинки голодомору». Це повість про життя сільських дітей – Марічки і Петруся, яким у житті випало чимало важких випробовувань. Сходинками життя піднімаються вони до розуміння головних людських цінностей – чуйності, доброти, любові до рідної землі.

   Основний час, про який оповідується у повісті, – 1932-1933 роки. Для дітей молодшого шкільного віку.Традиційною скорботною акцією цього дня є «Запали свічку пам’яті». Долучитися до нею доволі просто – після загальнонаціональної хвилини мовчання достатньо запалити свічку на своєму вікні.