субота, 31 жовтня 2020 р.

До 100-річчя від дня народження Діка Френсіса.


 

31 жовтня – День української козачки.

Сторінка календаря.

31 жовтня – День української козачки.

Свято започатковане Козацькою спадковою духовною республікою на «Мамаєвій Слободі» у 2010 р. і проводиться щорічно в останню суботу жовтня. За поведінкою жінки (матері, сестри, дружини) оцінювався сам козак у тій же мірі, як і сам ставився до них.
Жінка незалежно від свого статусу в родині була персоною номер один для захисту, бо вона – майбутнє козацького роду. Хоч у жінок того часу було не так багато прав (жінки не могли бути присутніми на зборах, їхнім «голосом» виступали батько, старший брат, отаман або хрещений батько), але вони користувалися великою пошаною.
Глава сімейства більшу частину життя проводив на військовій службі або на кордоні. Звичайно, його слово було в родині законом, але за його відсутності главою залишалася мати, відповідальна за виховання дітей. Жінка-козачка володіла значно більшою свободою, ніж будь-де в іншому місці тогочасної Європи.
З середини XVI ст. давньоруські вольності для жіноцтва лишаються лише в українських землях. В Україні жіноча свобода лишалася недоторканою ще довгі століття, аж до ліквідації Січі та входження України до Російської імперії.
Поряд із Січчю – форпостом національної державності та самобутності – не меншу, а нерідко й більшу, роль у формуванні українського національного характеру відігравало жіноцтво, яке мало найповнішу свободу самовиявлення як удома, так і в громадському житті тодішньої України. 




четвер, 29 жовтня 2020 р.

Невідомі факти про відомих письменників.

Про відомих літераторів можна знайти величезну кількість інформації – як вони жили, як творили свої безсмертні твори. Письменницька справа дуже непроста. Читаючи цікаву книгу, читач звичайно не замислюється про особливості характеру і способу життя письменника, який написав її. Однак деякі факти його біографії або історія створення тієї чи іншої книги є деколи вельми цікавими і навіть зухвалими.
Пропонуємо вам невідомі або маловідомі факти про відомих письменників.

Дивацтва І.Нечуя-Левицького.
Вставав та лягав у визначену годину. Їв тільки вдома у призначену годину і ніколи ніде не хотів випити ні чаю, ні кави, бо то було не в призначену годину і не таке, як він звик, а значить, могло йому нашкодити.
Щодня, у визначений час, ішов гуляти одним і тим самим маршрутом. Дуже боявся застудитися і, навіть їдучи влітку на два тижні кудись, брав з собою пальто осіннє, кожуха і шапку.
Дуже категоричним був щодо правопису: «Писати треба так, як люди говорять!». Велику зненависть мав до «і» та до апострофа (писав сімя, а не – сім’я). Так само люто ненавидів «й» на кінці прикметників у місцевому відмінку і страшно обстоював за те, щоб писати – «на зелені траві», «у сиві шапці» і запевняв, що так говорить величезна частина України, бо він же багато років ходить до Михайлівського монастиря і там розмовляє з прочанками, опріче того, розмовляє з двірниками і з бабами, що носять молоко.
1904-го року на ювілеї Нечуя-Левицького у «Континенталі», коли всі його вітали і виголошували промови, він о 10-й вечора почав з усіма прощатися і пішов: «Уже десята година. Мені час спати, бо заслабну».

Ернест Хемінгуей, американський письменник, журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року.
«По-справжньому хоробрим людям немає чого битися на дуелі, але це постійно роблять труси, щоб запевнити себе у власній хоробрості»
Хемінгуей пережив п’ять війн, чотири автомобільні та дві повітряні катастрофи.
У письменника була пейрафобія (боязнь публічних виступів), крім того, він ніколи не вірив у похвали навіть найщиріших своїх читачів і шанувальників.
Хемінгуей вважав, що за ним стежить ФБР. Співрозмовники посміхалися, але врешті-решт з’ясувалося, що він був правий – розсекречені документи підтвердили, що це дійсно було стеження, а не паранойя.

Льюїс Керролл, англійський письменник, 
математик, логік, філософ і фотограф.
«У нашому світі всі божевільні».
В особистих щоденниках Керролл постійно каявся в якомусь гріху. Втім, сторінки ці були
знищені родиною письменника, щоб не паплюжити його образ. Дехто з дослідників всерйоз вважає, що саме Керролл був Джеком-Різником, якого, як відомо, так і не знайшли.
Письменник страждав болотною лихоманкою, циститом, люмбаго, екземою, фурункульозом, артритом, плевритом, ревматизмом, безсонням і ще цілою купою різноманітних захворювань. Крім того, у нього майже безперервно і дуже сильно боліла голова.
Керролл сам особисто винайшов триколісний велосипед, мнемонічну систему для запам’ятовування імен і дат та електричну ручку.

Іван Франко.
Саме Іван Якович Франко був першим, хто почав носити вишиванку під піджаком – зараз такий стиль у тренді. Тоді ж, за Австро-Угорщини та Польщі, це виглядало дещо дивакувато. Саме через відкрите дивацтво і прямолінійність письменника недолюблювали в колах галицького бомонду.
Ще один цікавий факт з життя письменника – те як він писав вірші. Справа в тому, що Іван Якович майже ніколи не записував віршовану форму відразу, як тільки виникала ідея. Спочатку він довго ходив по хаті, вистукуючи, підбирав ритм до майбутнього вірша, мугикав мелодію. Далі під вже сформовану мелодику він підставляв слова, наспівуючи їх. І тільки тоді, коли і мелодія, і текст ставали одним цілим, поет записував своє творіння.

Ольга Кобилянська.
Книга була для Ольги Кобилянської найголовнішим скарбом з того моменту, як вона навчилася читати. Вона настільки любила книги та читання, що у 18 років вийшла заміж не за конкретного чоловіка, а за його бібліотеку. Як виявилось, наречений був відомим інтелектуалом і звали його Пан Вробль – декан філософського факультету, який підписував всі табелі Іванові Франку. Ольга Кобилянська називала його «стара мумія». Її не цікавила його особистість, важливо було те, що вона зможе читати книги. Бо ж єдиний шлях для того, щоб щось дізнатися – це книга.

Франц Кафка, німецькомовний письменник.
«Брешуть найменше, коли найменше брешуть, а не тоді, коли для цього найменше приводів»
За все своє життя Кафка зумів опублікувати лише кілька непомічених громадськістю оповідань. Перед смертю заповів своєму виконувачу духівниці (рос. – душеприказчику) Максу Броду знищити всі його рукописи. Але той не скорився волі вмираючого. Так Франц Кафка посмертно став всесвітньо відомим письменником.
У даний час Кафка є одним з головних маскотів (людиною, яка приносить успіх) Праги.

Вільям Шекспір, великий англійський драматург і поет.
«Гріхи інших судити ви так старанно рветеся, почніть зі своїх і до чужих не доберетеся»
Шекспір народився і помер в один і той же день – 23 квітня.
На честь Шекспіра названий кратер на Меркурії.
Уже кілька сотень років ідуть суперечки, чи був він справжнім автором творів, опублікованих під його ім’ям.

Тодось Осьмачка.
А ось прозаїк Тодось Осьмачка в житті поводився надзвичайно дивно. Не можна виключати, що він справді був божевільним, проте безперечно письменник грав на публіку – ночував де доведеться та лякав людей на вулицях антирадянськими лозунгами. Одного разу Осьмачка привселюдно спитав знайомого біля газетного кіоску, навіщо він читає «їхні газети» і «невже ти їм прислужуєш». Автор неодноразово демонстративно намагався перетнути кордон, а потім ще й написав заяву з проханням випустити його в Галичину чи Канаду.

Лев Миколайович Толстой, російський письменник і мислитель.
«Часто люди пишаються чистотою своєї совісті тільки тому, що вони володіють короткою пам’яттю»
Толстой скептично ставився до своїх романів, зокрема до «Війни і миру».
Письменник замість натільного хрестика носив портрет французького просвітителя Ж.Ж. Руссо.

Агата Крісті, англійська письменниця.
«Розмови винайдені для того, щоб заважати людям думати»
Під час Першої Світової війни Крісті працювала медсестрою у військовому шпиталі. Пізніше працювала в аптеці, тому добре розбиралася в отрутах, і багато вбивств в її книгах були скоєні саме за допомогою отрут.
Письменниця страждала дисграфією, тобто практично не могла писати сама. Всі її знамениті романи були надиктовані.
Браян Алдісс, знайомий Агати Крісті, розповідав про її методи: «Вона дописувала книжку до останньої глави, потім вибирала найменш ймовірного з підозрюваних і, повертаючись до початку, переробляла деякі моменти, щоб підставити його».

Антон Павлович Чехов, російський письменник і драматург.
«У кожному з нас занадто багато гвинтів, коліс і клапанів, щоб ми могли судити один про одного за першим враженням чи за двома-трьома ознаками»
Письменник був залишений на другий рік у 3-му класі за відставання в словесності.
Чехов був пристрасним колекціонером поштових марок. Він їх збирав усе життя.
Письменник сідав писати, завжди одягнувшись у парадний костюм.

Артур Конан Дойл, англійський письменник.
«Ніщо так не оманливе, ніж очевидні факти»
Письменник був окультистом і вірив в існування маленьких крилатих фей.
Конан Дойл в оповіданнях про Шерлока Холмса описав багато методів криміналістики, що були ще невідомі поліції. Серед них – збір недопалків і сигаретного попелу, ідентифікація друкарських машинок, роздивляння в лупу слідів на місці події. Згодом поліцейські стали широко використовувати ці та інші методи Холмса.
На надгробній плиті письменника вигравірувано лицарський девіз: «Вірний, як сталь, прямий, як клинок».

Інтернет-ресурс:

https://zik.ua/news/2017/07/07/talanovyti_ale_duzhe_dyvni_tsikavi_zvychky_pysmennykiv_1128099

http://booknazy.blogspot.com/2013/06/blog-post_24.html

https://zik.ua/news/2017/07/07/talanovyti_ale_duzhe_dyvni_tsikavi_zvychky_pysmennykiv_1128099

https://uamodna.com/articles/cikavi-zyvchky-ukrayinsjkyh-pysjmennykiv/

29 жовтня – Міжнародний День боротьби з інсультом.

Сторінка календаря.

29 жовтня – Міжнародний День боротьби з інсультом.

Заснований Всесвітньою організацією з боротьби з інсультом у 2006 році. Інсульт визнаний однією з найважливіших проблем громадського здоров’я в США, оскільки є третьою головною причиною смерті. На більшу частину людей, які перенесли інсульт, випадає важка боротьба з його наслідками, пов’язаними з частковою або повною втратою найважливіших функцій організму – руху, мови, пам’яті.
У літньому віці порушення мозкового кровообігу в тій чи іншій мірі наздоганяють кожну людину. Доведено, що профілактичні заходи зменшують захворюваність інсультом майже наполовину, а своєчасне та правильне лікування значно підвищує шанси хворого повернутися до повноцінного життя. Тому мільйони хворих, які перенесли інсульт, а також перебувають на його грані, життєво потребують інформації про ефективні способи профілактики та усунення наслідків цієї страшної хвороби.


середа, 28 жовтня 2020 р.

Виставка «Ви перемогли – ми пам’ятаємо»

Невимовно тяжких втрат зазнав український народ у Другій світовій війні. А нас пам’ять повертає до героїчних і радісних днів визволення України.
28 жовтня до Дня визволення України від фашистських загарбників бібліотекарі Центральної районної бібліотеки інформували читачів про важливу історичну подію для всього українського народу та провели огляд книг біля книжково-ілюстративної виставка «Ви перемогли – ми пам’ятаємо».
Завдяки воїнському подвигу солдат одержали волю окуповані міста України. Визволена Україна зуміла не тільки вижити, вистояти, а й відбудувати мирне життя.




Участь в обласній проблемно-творчій лабораторії.

Колектив комунального закладу «Дніпровська центральна районна бібліотека» взяв участь в онлайн-форматі дев’ятнадцятої обласної зональної проблемно-творчої лабораторії в межах брендового проєкту відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки «Сільська бібліотека в сучасному форматі: ефективні інноваційні практики».
Захід організовано для бібліотечних працівників сільських публічних бібліотек та сільських бібліотек ОТГ Дніпровського, Межівського, Новомосковського, Павлоградського, Петропавлівського та Юр’ївського районів.
Майже 100 учасників, 16 з яких – ділилися своїм досвідом.
Організатори заходу – ДОУНБ та Юр’ївська центральна бібліотека.


Відкрила захід директор КЗК «ДОУНБ», заслужений працівник культури України Надія Тітова. Основний меседж про відповідність бібліотек сучасним вимогам та новим комунікаційним практикам, що диктує час.


Про елементи роботи сільської бібліотеки в системі соціально-культурного простору територіальної громади розповіла завідувач відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи КЗК ДОУНБ Ірина Луньова. 


Завідувачка бібліотеки-філіалу №11 КЗ ДЦРБ Вікторія Юдіна поділилася досвідом роботи в презентації «Обухівська селищна бібліотека – центр інформації та культурно-освітньої роботи».



Проблемно-творча лабораторія дає змогу навчатися та переймати найкращі досвіди в роботі бібліотек в сучасних умовах.

Світлини заходу:






28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників.

Сторінка календаря.

28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників.

Відзначається згідно з Указом президента України № 836/2009 «Про День визволення України від фашистських загарбників» у день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
28 жовтня 1944 року у результаті здійснення радянськими з’єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції, радянські війська остаточно витіснили угорські та німецькі війська із найзахіднішого регіону теперішньої України – Закарпаття. Воїни-українці зробили вагомий внесок у перемогу. На фронтах і в тилу загинув кожний 5-й житель України. Серед вищих офіцерів, командуючих фронтами й арміями було чимало українців. Найвідоміші з них: А.Єременко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, Н.Ватутін, І.Черняхівський, П.Рибалко, К.Москаленко, П.Жмаченко та інші. Ратний подвиг багатьох українців відзначений вищими нагородами. Серед них – 2072 визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. Зі 115 двічі Героїв Радянського Союзу – 32 українця, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі. Із 7 мільйонів орденів і медалей, вручених офіцерам і солдатам Червоної Армії, 2,5 мільйони одержали мешканці України. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці в складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (понад 6 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб.


вівторок, 27 жовтня 2020 р.

Буклет «Оборона, визволення України: скрижалі пам’яті»

День визволення України від нацистських загарбників відзначається в нашій державі щорічно 28 жовтня, у день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
У ході Другої світової війни саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму.
З нагоди цієї події завідуюча бібліотеки-філіалу №26 КЗ ДЦРБ, с.Шевченко, підготувала інформаційний буклет «Оборона, визволення України: скрижалі пам’яті», з яким ви можете ознайомитись за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1nbw8sWrKBG5SLgX5uCiHKH5cDhpdgCOA/view



понеділок, 26 жовтня 2020 р.

155 років з часу публікації роману «Вершник без голови» Т.М.Ріда (1865).

155 років з часу публікації роману «Вершник без голови» Т.М.Ріда (1865 рік).

Відразу ж після написання роману видавничий дім «Chapman & Hall» приступив до публікації твору у вигляді серії щомісячних випусків. Перший випуск був опублікований у березні 1865 року. Всього було випущено 20 випусків, по шість пенсів кожен.
У 1866 році видавництвом Річарда Бентлі було випущено перше окреме видання «Вершника без голови».
«Вершник без голови» – один із найкращих творів англо-ірландсько-американського письменника Томаса Майн Ріда. З перших сторінок цієї книжки читача захоплює майстерно побудований сюжет, що ґрунтується на розкритті загадкового злочину. Разом з тим, розвиваючи заплутаний сюжет, ведучи читача від епізоду до епізоду, Майн Рід змальовує досить правдиву картину життя Техасу 50-х років. Характери дійових осіб значною мірою змальовані через діалог, досить багаті у романі Майн Ріда.
Драматичний сюжет «Вершника без голови» дає чимало нагод для гострих діалогів, що пожвавлюють оповідь.

До 70-річчя від дня народження Володимира Лиса.


 

неділя, 25 жовтня 2020 р.

25 жовтня – День автомобіліста і дорожника.

25 жовтня – День автомобіліста і дорожника.

Відзначається в Україні згідно з Указом президента від 13 жовтня 1993 року № 452/93 (у редакції Указу президента від 22 жовтня 1997 року № 1173/97) в останню неділю жовтня як професійне свято працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства.
Автомобільні шляхи України – мережа доріг на території держави, що об’єднує між собою населені пункти й окремі об’єкти, та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів і вантажів. Мережа автомобільних шляхів загального користування включає 169,5 тис. км доріг, із них із твердим покриттям – 165,8 тис. км (без урахування муніципальних, відомчих, внутрішньогосподарських). Цього достатньо, щоб чотири рази обігнути екватор.


субота, 24 жовтня 2020 р.

Виставка-пам’ять «Українці – нація героїв». Філіал №21.

В бібліотеках району
філіал № 21 КЗ ДЦРБ, с. Партизанське

22 жовтня у бібліотеці-філіалі оформлено виставку-пам’ять «Українці – нація героїв», присвячену Дню визволення України від нацистських загарбників.
Виставка знайомить читачів з матеріалами про події минулої Другої світової війни. Особливе місці на виставці займає книга Фелікса Левітаса «Друга світова війна: український вимір», в якій автор прагнув дати відповіді на найактуальніші питання Другої світової війни та розкрити роль і місце України в подіях 1939-1945 років.
Біля виставки проводяться бесіди та огляди літератури.



Народознавчий день пам’яті. Філіал №7.

В бібліотеках району
філіал № 7 КЗ ДЦРБ, с.Горького.

Напередодні 77-ї річниці визволення міста Дніпро в бібліотеці відбувся народознавчий день пам’яті з оглядом книжково-ілюстративної виставки «Нам не забути подвиг ваш, солдати!» та переглядом відеоролика, присвяченого пам’яті односельців, які захищали Батьківщину в роки Другої світової війни.