Новинки авторки Марини Павленко

Марина Степанівна Павленко

українська поетеса, письменниця, художниця, науковець, педагог.

Народилася 30 березня 1973 року в селі Старичі Яворівського району Львівської області.

З відзнакою закінчила Уманський державний педінститут (нині університет) імені П.Г. Тичини. По закінченню вузу працює вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії, а з 2000 року Марина Степанівна – викладач кафедри української літератури й українознавства рідного університету. Вона – кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій.

Член національної спілки письменників України.

Як художниця, Марина Павленко проілюструвала чимало збірок (у т.ч. й власні).

Лауреатка багатьох літературних конкурсів: «Гранослов», «Привітання життя», конкурсу Української бібліотеки у Філадельфії, «Смолоскип», «Коронація слова», Всеукраїнського конкурсу сучасної новели імені Валеріана Підмогильного, конкурсу літератури для дітей та юнацтва «Портал», міжнародного конкурсу ім. Богдана-Нестора Лепкого, конкурсу творів для дітей «Золотий лелека», Всеукраїнського мережевого конкурсу короткої прози «Євроформат-2008» тощо.

Серед новинок нашої бібліотеки є книги Марини Павленко.

Павленко, Марина Степанівна. Русалонька із 7-В та загублений у часі : [повість : для серед. шк. віку]. – Вінниця : Теза, 2019. – 215 с. – (Русалонька із 7-В; Кн. 2).

     Таємниці, таємниці! Мабуть, Софійка їх до себе притягує. Бо ж хіба можна лишатись осторонь, коли вночі у покинутому замку лунає музика, а порожніми залами блукає самотній привид?! Привид, що... загубився у часі.

Павленко, Марина Степанівна. Русалонька із 7-В проти русалоньки з Білокрилівського лісу : [повість : для серед. шк. віку]. – Вінниця : Теза, 2018. – 282 с. – (Русалонька із 7-В ; Кн. 3).

     І знову – суперниця! Весь клас ахнув! Струнка й тоненька, мов очеретинка. Очі – два бездонні озерця. Коси – до колін, як у ляльки Барбі з вітрини найдорожчого магазину… Милувалися нею всі: школярі, вчителі, технічки. А на перервах під кабінетом, у якому перебував її, Софійчин, 7-В, ніби випадково збиралися старшокласники. На Кулаківського можна махнути рукою: пропав остаточно! Але ж Сашко?!. Тепер Софійка сама. Сама проти однокласників і старшокласників, проти баби Валі, проти мами й тата, навіть проти тітоньки Сніжани – сама проти цілого світу. І проти… русалоньки з Білокрилівського лісу.

Запрошуємо Вас відвідати бібліотеку після карантину!