Знайомтесь:
Музей книги і друкарства України.
Історія Музею
Музей розташований у давній
архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври – будинку монастирської друкарні,
що діяла безперервно з початку ХVІІ століття до початку XX століття (понад 300
років), у двох будівлях. Історія їх безпосередньо пов’язана з розвитком
книговидання в Україні.
У Музеї зібрані унікальні
скарби книжкової культури українського народу. Експозиція висвітлює історію
вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів.
У двох виставкових залах Музею періодично демонструються художні,
книжково-ілюстративні, фотовиставки, а також проводяться заходи, присвячені
важливим подіям у культурному житті України і зарубіжжя.
Музей було створено у березні
1972 року, у Міжнародний рік книги, що відзначався за рішенням ЮНЕСКО, в Києві
за Постановою уряду УРСР.
Будинок музею (корпус № 9) –
пам’ятка архітектури XVIII ст. – доби бароко. Спочатку друкарня працювала в
одноповерховій дерев’яній будівлі (збереглося зображення на гравюрі 1638 р.). У
1701 р. на її місці споруджено кам’яний корпус. Після пожежі 1718 року він
був відновлений, розширений, згодом надбудовано другий поверх, із східної
частини укріплено контрфорсами – аркбутанами. Будівля має
архітектурно-привабливий вигляд. Вона гармонійно поєднується з іншими
спорудами, зокрема, з нещодавно відновленим величним красенем – Успенським
собором.
Лаврська друкарня тривалий
час була центром книговидавничої справи в Україні. Її книги відзначалися
різноманітністю тематики і високим рівнем поліграфічного виконання та
художнього оформлення. Вона відігравала велику роль у розвитку духовності
народу, в піднесенні рівня його освіти, мистецтва, культури. Лаврські друки
мали широке розповсюдження в багатьох країнах Європи, особливо в слов’янському
світі.
У травні 2000 року, після
завершення ремонтно-реставраційних робіт і створення нової, по-сучасному
оформленої експозиції Музей вдруге (перший раз в 1975 році) відкрив свої двері
для відвідувачів. Експозиційно-художні роботи виконані групою фахівців на чолі
з член-кореспондентом Академії мистецтв України, лауреатом Національної премії
України ім. Т.Г. Шевченка Анатолієм Гайдамакою.
Експозиційна площа трьох
залів стаціонарної експозиції – 930 м² і двох виставкових – 300 м². З
початку функціонування експозиції (квітень 1975 р.) музей відвідало понад 3,5
млн відвідувачів.
Колекція музею
Колекція музею сформована на
базі книжкового відділу Києво-Печерського історико-культурного заповідника і
значно доповнена внаслідок пошукової роботи у книгосховищах Москви,
Санкт-Петербурга, Києва, експедицій по Україні, подарунків відомих
вчених-книгознавців (зокрема, Григорія Коляди — понад 700 одиниць),
колекціонерів, видавництв, художників (оригінали книжкової і станкової
графіки), а також закупок за державні та музейні кошти.
У музеї зібрані близько 56
тисяч експонатів, що висвітлюють історію вітчизняної книги і книжкової справи від
часів Київської Русі і до наших днів: копії (факсиміле) рукописних книг XI-XV
ст., копії перших друкованих кириличних книг, оригінали стародруків XVI-XVIII
ст., раритети друкованої україніки XIX-XX ст., дерев’яні й мідні кліше граверів
XVII-XVIII ст., окремі друкарські верстати XVIII-XIX ст., оригінали книжкової
графіки XX ст. тощо.
Музей зберігає і експонує
унікальну збірку книжкової графіки – понад 12 тисяч оригінальних робіт
художників-графіків з кінця XVIII ст. по
сьогодення.
Експозиція висвітлює історію
вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів.
Відвідувачі музею знайомляться з виникненням писемності у східних слов’ян,
створенням Кирилом і Мефодієм в IX столітті абеток – кирилиці і глаголиці, з
найдавнішою пам’яткою слов’янської писемності «Київськими глаголичними
листками» (X ст.), факсимільними копіями
рукописних книг часів Київської Русі: «Реймським Євангелієм» (ХІ ст.),
«Остромировим Євангелієм» (1056-1057), «Ізборником Святослава» (1073), а також
першим українським перекладом євангельських текстів «Пересопницьким Євангелієм»
(1556-1561).
В експозиції відображено
зародження друкарства в Європі, початок і розвиток слов’янського кириличного
друкування, видавничу діяльність Івана Федорова, Памви Беринди, Петра Могили,
Йосипа Тризни, Інокентія Гізеля та інших видатних творців української книги
XVII — XVIII ст., стародруки Львівської, Острозької, Почаївської, Чернігівської
та Києво-Печерської друкарень.
Матеріали експозиції
розповідають про складну долю української книжки за обставин заборони
української мови з боку Російської імперії кінця XVIII — початку ХХ ст.
До уваги відвідувачів –
пам’ятні видання з історії України, фольклору, етнографії, перше видання
«Енеїди» І.Котляревського (1798), що започаткувала вживання народної мови в
літературі, перша граматика української мови О.Павловського (1818), перший
український буквар «Граматка» (1857) П.Куліша, прижиттєві видання творів
Г.Сковороди, Т. Шевченка, М.Вовчка, І.Франка, Л.Українки та інших класиків
української художньої літератури, перша книжка українською мовою на
західноукраїнських землях «Русалка Дністрова» (1837), перші словники
української мови та інші книжкові пам’ятки ХІХ ст., діяльність друкарень,
заснованих у другій половині ХІХ ст. (С. Кульженка, І. Чоколова, Є. Фесенка та
ін.)
В експозиції «Книга і
друкарство XX – початку XXI ст.» відображена історія книгодрукування в Україні
та закордонних центрах української еміграції і діаспори. Провідна ідея цієї
частини експозиції – книга і українська державність. Кожен розділ експозиції
розкриває події з історії України, показує утвердження української самобутності
та ідеї незалежної української держави. Показано книгу революційного
відродження початку ХХ ст., діяльність кооперативних і приватних видавництв та
їх вплив на розвиток української духовності, словники української наукової і
технічної термінології, що були видані у 1920-х рр. і заборонені в 1930-х,
букварі для дорослих та посібники, що сприяли подоланню неписьменності у 20-х
роках, книгодрукування у західноєвропейських центрах української еміграції 1920
-1930-х років. Експонуються прижиттєві видання репресованих українських
письменників.
Період ІІ світової війни
представлено книжками, що були призначені для радянсько-німецького фронту та
газетами, журналами і листівками ОУН і УПА, а також виданнями з таборів для
українських полонених і біженців. Повоєнне книгодрукування показане вперше
здійсненими в Україні виданнями енциклопедій, словників, наукових довідників,
фольклорних серій та ін. Друковане слово національно-визвольного руху в Україні
1970 - 1980-х років представлено документами та творами нелегального самвидаву.
В експозиції також можна
познайомитися з історичними формами книги (кодекс, сувій), зразками книжкової
графіки, з книгами, відзначеними на міжнародних і вітчизняних виставках
книжкового мистецтва, з мініатюрними книжками (найменша 7х9 мм), видавничими
марками, мистецтвом арт-книги.
У двох виставкових залах
демонструються змінні книжково-ілюстративні виставки. Музей є відомим центром з
проведення наукової експертизи рідкісних та раритетних видань.
Використано:
Немає коментарів:
Дописати коментар