Невідомі факти про відомих письменників.

Про відомих літераторів можна знайти величезну кількість інформації – як вони жили, як творили свої безсмертні твори. Письменницька справа дуже непроста. Читаючи цікаву книгу, читач звичайно не замислюється про особливості характеру і способу життя письменника, який написав її. Однак деякі факти його біографії або історія створення тієї чи іншої книги є деколи вельми цікавими і навіть зухвалими.
Пропонуємо вам невідомі або маловідомі факти про відомих письменників.

Дивацтва І.Нечуя-Левицького.
Вставав та лягав у визначену годину. Їв тільки вдома у призначену годину і ніколи ніде не хотів випити ні чаю, ні кави, бо то було не в призначену годину і не таке, як він звик, а значить, могло йому нашкодити.
Щодня, у визначений час, ішов гуляти одним і тим самим маршрутом. Дуже боявся застудитися і, навіть їдучи влітку на два тижні кудись, брав з собою пальто осіннє, кожуха і шапку.
Дуже категоричним був щодо правопису: «Писати треба так, як люди говорять!». Велику зненависть мав до «і» та до апострофа (писав сімя, а не – сім’я). Так само люто ненавидів «й» на кінці прикметників у місцевому відмінку і страшно обстоював за те, щоб писати – «на зелені траві», «у сиві шапці» і запевняв, що так говорить величезна частина України, бо він же багато років ходить до Михайлівського монастиря і там розмовляє з прочанками, опріче того, розмовляє з двірниками і з бабами, що носять молоко.
1904-го року на ювілеї Нечуя-Левицького у «Континенталі», коли всі його вітали і виголошували промови, він о 10-й вечора почав з усіма прощатися і пішов: «Уже десята година. Мені час спати, бо заслабну».

Ернест Хемінгуей, американський письменник, журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року.
«По-справжньому хоробрим людям немає чого битися на дуелі, але це постійно роблять труси, щоб запевнити себе у власній хоробрості»
Хемінгуей пережив п’ять війн, чотири автомобільні та дві повітряні катастрофи.
У письменника була пейрафобія (боязнь публічних виступів), крім того, він ніколи не вірив у похвали навіть найщиріших своїх читачів і шанувальників.
Хемінгуей вважав, що за ним стежить ФБР. Співрозмовники посміхалися, але врешті-решт з’ясувалося, що він був правий – розсекречені документи підтвердили, що це дійсно було стеження, а не паранойя.

Льюїс Керролл, англійський письменник, математик, логік, філософ і фотограф.
«У нашому світі всі божевільні».
В особистих щоденниках Керролл постійно каявся в якомусь гріху. Втім, сторінки ці були знищені родиною письменника, щоб не паплюжити його образ. Дехто з дослідників всерйоз вважає, що саме Керролл був Джеком-Різником, якого, як відомо, так і не знайшли.
Письменник страждав болотною лихоманкою, циститом, люмбаго, екземою, фурункульозом, артритом, плевритом, ревматизмом, безсонням і ще цілою купою різноманітних захворювань. Крім того, у нього майже безперервно і дуже сильно боліла голова.
Керролл сам особисто винайшов триколісний велосипед, мнемонічну систему для запам’ятовування імен і дат та електричну ручку.

Іван Франко.
Саме Іван Якович Франко був першим, хто почав носити вишиванку під піджаком – зараз такий стиль у тренді. Тоді ж, за Австро-Угорщини та Польщі, це виглядало дещо дивакувато. Саме через відкрите дивацтво і прямолінійність письменника недолюблювали в колах галицького бомонду.
Ще один цікавий факт з життя письменника – те як він писав вірші. Справа в тому, що Іван Якович майже ніколи не записував віршовану форму відразу, як тільки виникала ідея. Спочатку він довго ходив по хаті, вистукуючи, підбирав ритм до майбутнього вірша, мугикав мелодію. Далі під вже сформовану мелодику він підставляв слова, наспівуючи їх. І тільки тоді, коли і мелодія, і текст ставали одним цілим, поет записував своє творіння.

Ольга Кобилянська.
Книга була для Ольги Кобилянської найголовнішим скарбом з того моменту, як вона навчилася читати. Вона настільки любила книги та читання, що у 18 років вийшла заміж не за конкретного чоловіка, а за його бібліотеку. Як виявилось, наречений був відомим інтелектуалом і звали його Пан Вробль – декан філософського факультету, який підписував всі табелі Іванові Франку. Ольга Кобилянська називала його «стара мумія». Її не цікавила його особистість, важливо було те, що вона зможе читати книги. Бо ж єдиний шлях для того, щоб щось дізнатися – це книга.

Франц Кафка, німецькомовний письменник.
«Брешуть найменше, коли найменше брешуть, а не тоді, коли для цього найменше приводів»
За все своє життя Кафка зумів опублікувати лише кілька непомічених громадськістю оповідань. Перед смертю заповів своєму виконувачу духівниці (рос. – душеприказчику) Максу Броду знищити всі його рукописи. Але той не скорився волі вмираючого. Так Франц Кафка посмертно став всесвітньо відомим письменником.
У даний час Кафка є одним з головних маскотів (людиною, яка приносить успіх) Праги.

Вільям Шекспір, великий англійський драматург і поет.
«Гріхи інших судити ви так старанно рветеся, почніть зі своїх і до чужих не доберетеся»
Шекспір народився і помер в один і той же день – 23 квітня.
На честь Шекспіра названий кратер на Меркурії.
Уже кілька сотень років ідуть суперечки, чи був він справжнім автором творів, опублікованих під його ім’ям.

Тодось Осьмачка.
А ось прозаїк Тодось Осьмачка в житті поводився надзвичайно дивно. Не можна виключати, що він справді був божевільним, проте безперечно письменник грав на публіку – ночував де доведеться та лякав людей на вулицях антирадянськими лозунгами. Одного разу Осьмачка привселюдно спитав знайомого біля газетного кіоску, навіщо він читає «їхні газети» і «невже ти їм прислужуєш». Автор неодноразово демонстративно намагався перетнути кордон, а потім ще й написав заяву з проханням випустити його в Галичину чи Канаду.

Лев Миколайович Толстой, російський письменник і мислитель.
«Часто люди пишаються чистотою своєї совісті тільки тому, що вони володіють короткою пам’яттю»
Толстой скептично ставився до своїх романів, зокрема до «Війни і миру».
Письменник замість натільного хрестика носив портрет французького просвітителя Ж.Ж. Руссо.

Агата Крісті, англійська письменниця.
«Розмови винайдені для того, щоб заважати людям думати»
Під час Першої Світової війни Крісті працювала медсестрою у військовому шпиталі. Пізніше працювала в аптеці, тому добре розбиралася в отрутах, і багато вбивств в її книгах були скоєні саме за допомогою отрут.
Письменниця страждала дисграфією, тобто практично не могла писати сама. Всі її знамениті романи були надиктовані.
Браян Алдісс, знайомий Агати Крісті, розповідав про її методи: «Вона дописувала книжку до останньої глави, потім вибирала найменш ймовірного з підозрюваних і, повертаючись до початку, переробляла деякі моменти, щоб підставити його».

Антон Павлович Чехов, російський письменник і драматург.
«У кожному з нас занадто багато гвинтів, коліс і клапанів, щоб ми могли судити один про одного за першим враженням чи за двома-трьома ознаками»
Письменник був залишений на другий рік у 3-му класі за відставання в словесності.
Чехов був пристрасним колекціонером поштових марок. Він їх збирав усе життя.
Письменник сідав писати, завжди одягнувшись у парадний костюм.

Артур Конан Дойл, англійський письменник.
«Ніщо так не оманливе, ніж очевидні факти»
Письменник був окультистом і вірив в існування маленьких крилатих фей.
Конан Дойл в оповіданнях про Шерлока Холмса описав багато методів криміналістики, що були ще невідомі поліції. Серед них – збір недопалків і сигаретного попелу, ідентифікація друкарських машинок, роздивляння в лупу слідів на місці події. Згодом поліцейські стали широко використовувати ці та інші методи Холмса.
На надгробній плиті письменника вигравірувано лицарський девіз: «Вірний, як сталь, прямий, як клинок».

Інтернет-ресурс:

https://zik.ua/news/2017/07/07/talanovyti_ale_duzhe_dyvni_tsikavi_zvychky_pysmennykiv_1128099

http://booknazy.blogspot.com/2013/06/blog-post_24.html

https://zik.ua/news/2017/07/07/talanovyti_ale_duzhe_dyvni_tsikavi_zvychky_pysmennykiv_1128099

https://uamodna.com/articles/cikavi-zyvchky-ukrayinsjkyh-pysjmennykiv/